Анна БАГРЯНА
м. Софія
Болгарія
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Андрій повернувся зі школи похнюплений. Сьогодні на уроці літератури він ізганьбився перед усім класом. Вчителька Ганна Романівна викликала його до дошки і попросила розповісти про дитинство Тараса Шевченка: про те, де жив, як учився і які захоплення мав видатний український поет і художник. Але Андрій не міг нічого сказати, бо вчора цілісінький вечір просидів зі смартфоном – так захопився новою грою, що геть забув про домашнє завдання. Звісно, йому було соромно перед однокласниками, а ще більше – перед Ганною Романівною, котра, на відміну
від решти вчителів, ніколи не кричала на своїх учнів і не ставила їм поганих оцінок.
– Андрійку, пообіцяй мені, що за вихідні прочитаєш біографію Кобзаря, і в понеділок розкажеш нам усім.
Андрій, звісно ж, пообіцяв. Одначе настрій уже був зіпсований. Мамі він поки вирішив нічого не казати. Не хотів її засмучувати. Їй і без цього зараз важко – вже другий рік його батько на війні, захищає Україну від ворогів.
Перед самим сном хлопець дістав із портфеля книжку і, зручно вмастившись у ліжку, почав читати: «Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, тодішньої Київської губернії, був третьою дитиною селян-кріпаків. У 1816 році родина Шевченків переїхала до Кирилівки, де й пройшли дитячі роки Тараса…» Але на цьому місці Андрій смачно позіхнув і зрозумів, що далі читати марно. Подумав про те, що має іще два вихідних, відклав книжку, вимкнув світло і заснув.