Сторінка книги

"Мистецтво вмирання"

30,00грн

Хлопчик збереться і вийде вночі. В нього важливе завдання, він ітиме впевнено і виконає все таємно і правильно, так, як годиться.                                                   
Бо це – його життя, і його війна.                                                                                 
Літак, високо в нічному небі, спалахне іскрами, і іскри розлетяться феєрверком. Уламки горітимуть і падатимуть, але в тих краях ніхто особливо не здивується і злякається – бо це їхнє  життя, і це їхня  війна.                                                
  
Уламки розбиратимуть, або не розбиратимуть, уламки впадуть, згорять, зникнуть, війна триватиме, все змиватиметься. Літак військовий, він знає, де літає, і знає, що кожен політ може бути останнім.                                                                             
Але хто цього разу летів у тому літаку?                                                                       
                                                                                                                                          
Роман «Мистецтво вмирання» – не такий простий, щоб про нього сказати двома словами. Це не класичний роман в новелах, швидше – роман з багатьох шарів. Роман-квітка, з пелюсками різної форми, які разом формують загальну картину.
З пелюстками на одному стеблі, таке стебло – це центральна історія, осердя роману, що не полишить нас від початку аж до самого кінця, але на осердя нанизано багато пластів, котрі можна трактувати, як окремі новели, а можна сприймати, як одну розповідь, повільну і розгалужену.                                              
   Герої так само міняються, часом повторюються з новели в новелу, однак міняють імена і маски.                                                                                                                    
Це чимось схоже на середньовічні містерії або  на давні лялькові вистави, де набір ляльок завжди один, але ролі в них різні.                                                                    
А центральних героїв двоє: безіменний герой, наратор, і кохана, в якої завжди однакове ім’я, але різні обличчя, різний вік, різні соціальні ролі.                                
                                                                                                                                          
Автор – майстер реалістичної прози. В його новелах все абсолютно живе – всі персонажі настільки живі, що їх можна пізнати, якщо часом стрінеш на вулиці.  

Тільки от навряд чи ми їх зустрінемо. Бо вони живуть там, куди ми не часто заходимо.                                                                                                              
Персонажі його – це солдати, що служать в секретному місці.
Це моряки, що плавають по різних портах, що живуть у далеких північних портових містах, їхні жарти, їхній побут, їхні веселі і страшні пригоди.
Це бомжі, що живуть на кладовищі і заробляють собі на щоденну пляшку і шмат сала  копанням могил. Там теж є свій гумор, що трохи віддає могилами, свої жартики, пригоди, і своє щастя життя. Таке простеньке, але від того не менш заслужене.                                                                                                           
Персонажі його  – зеки, нижній кримінальний елемент, погоні, ножі, заточені цвяхи, крадені гроші, втеча з в’язниці. Все це описано з фотографічною точністю, текст просто вбирає в себе читача. І вас вбере, читачу, ви головне, перегорніть цю сторінку.                                                                                                                         
Але перед тим, як ви її перегорнете, я ще трохи з вами побалакаю, бо я ще не все вам сказала.                                                                                                                        
                                                                                                                                     
Інший шар роману –  це містика. Не міфологічна містика, а таке сприйняття життя як напівсни-напів’яв. Будинки, що чекають на площі, і кожен раз змінюються і змінюють площу, на якій стоять, але це все ті самі будинки. Дівчата, що раптом стають метеликами. Метелики, що раптом зникають безслідно з порожньої кімнати.                                                                                                                
Містика міцно переплетена з реалізмом, іноді вона доповнює реальність, іноді – навпаки: реальність кришить містику, але так до кінця не відомо, чи то була справжня реальність.                                                                                      
Однак все це органічно вписується в реалізм розповіді, ніби сама є частиною того реалізму, як хмари є частиною неба.                                                                    
І коли ви почнете читати текст, то все, що автор приготував для вас, обов’язково відгукнеться емоційно, і ви зрозумієте, навіщо воно.                                     
Але почекайте, бо є ще одна річ, про яку не встигла сказати.  
                                                                                                                                          
Вся квітка роману тримається на осерді – подорожі, шляху, що його проходить герой до своєї дівчини. Ця оповідь, спершу дуче чітка і смішна, чим далі, тим більш і більш розмита, тримає нас в напрузі до кінця книги. Веде через вокзали і товарняки, випадкові поїзди, страшнуватих попутників, закинуті бомбосховища, роботу на кладовищі, службу в кримінального авторитета, тюрму, втечу і ще багато-багато чого до мети, до дівчини, реально-нереальної, яка однаково точно зустрінеться.                                                                                                             
Наприклад, в літаку.                                                                                                
Чи в поязі.                                                                                                                  
Чи в місті Нальчик.                                                                                                   
Чи десь на нічній трасі.                                                                                          
Аби тільки герой вчасно впізнав її. Вчасно зустрів мудрого старого – Шамана? Монаха? Святого? Бомжа? Та яка різниця? Можна їх усіх в різних масках, в різних гранях долі, тільки аби зустріти.                                                                                     
В тексті в химерному безладді нанизані листки, скалки тої самої дороги, тільки в інших реальностях.                                                                                                      
І якщо ви вже уявили собі, що ця книжка – просто опис снів і випадкових пригод, то припиніть таке уявляти, бо цей калейдоскоп – досконало логічний, у ньому є жорстка структура, жодне скельце не випадкове – все на своєму місці, і все разом творить мелодію відчуття, розуміння, швидко вбирає в себе, і все, ви пропали, книжка з вами йде в метро, бреде за вами на роботу, ви весь час в тому світі напів-прмарному, досконало логічному.                                                                                   
Нарешті, я все сказала – перегортайте і читайте.                                                       

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Олена Захарченко
Біографія пишеться.

Триває збір коштів на книгу

Зібрано на макет
3 000,00
Зібрано на обкладинку
1 000,00
Зібрано на друк
16 325,00
Необхідно на рекламу
2 730,00