Сторінка книги

Тринадцятиканоння: тексти, що створили цивілізацію : науково-популярна праця

250,00грн

АНОТАЦІЯ
У книжці вперше в Україні викладено історію формування, вивчення та коментування корпусу найважливіших китайських текстів – канонів: “П’ятиканоння”, “Чотириканоння” та “Тринадцятиканоння” – найбільш авторитетних китайських текстів, що справили фундаментальний вплив на різноманітні сфери культури Китаю та фактично сформували саму китайську цивілізацію, а також на всі країни “конфуціанського ареалу” – Японію, В’єтнам та Корею. Крім того, наведено переклади повністю або частково текстів “Чотириканоння” та “Тринадцятиканоння”. Книжка зацікавить читачів, які цікавляться китайською історією, філософією, культурою, а також східними практиками самопізнання.  

ПЕРЕДМОВА
Китай – країна, що зуміла впродовж тисячоліть неперервно зберегти свою цивілізацію, природно викликає в Україні все більше зацікавлення – в останні десятиліття роль Китаю (і далеко не лише економічна) у світі зростає, тому як саму цю країну так і її культуру неможливо не помічати життєво активній та допитливій людині.

Основним способом накопичення, збереження та передачі культурних багатств китайської цивілізації була китайська книга, історія якої нараховує більш ніж 2 500 (!) років. На планеті Земля не існує другої цивілізації яка б створила і впродовж такого тривалого часу до сьогодні зберегла стільки давніх текстів різних жанрів – філософських, історичних, літературних, поетичних тощо.

Серед тисяч китайських текстів виділяються близько двох десятків текстів, що особливо уважно вивчалися, шанувалися, зберігалися та передавалися з покоління до покоління – це китайські Канони, які й будуть головними героями нашої книжки.

Канони продовж тисячоліть вважалися головним духовним надбанням китайського народу, що мало передаватися від покоління до покоління та належно осмислюватися для розуміння наколишнього світу, людини та людського суспільства.

Без вивчення цих важливих текстів, на наше переконання, неможливе наближення до розуміння таємниць китайської цивілізації, того, що ми називаємо традиційним Китаєм – тим, що ховається за тонкою оболонкою зовнішніх атрибутів економічної глобалізації, такої зрозумілої для спостереження – адже і до сьогодні китайці зберігають ті способи осмислення та оцінювання явищ, що сформувалися перш за все під впливом Канонів.

Нашу історію про Канони: процес їх канонізації, способи збереження, вивчення, коментування тощо ми викладаємо на тлі історії самого Китаю.

Адже з приходом до влади тієї чи іншої династії впродож тисячолітнього імперського періоду історії Китаю, що був розпочався у 221 р. до Р.Х., коли Китай об’єднано під владою династії Цінь, і тривав до падіння династії Цін у 1911 р., у житті країни зазвичай відбувалися фундаментальні зміни – соціальні, економічні та культурні. Тому у китаєзнавчій літературі вже стало звичним розповідати про Китай відповідно до історії династичного поділу. З цих причин наша розповідь також побудована за цим, на нашу думку, досить зручним для впорядкування матеріалу, хронологічним принципом, що ґрунтується на китайській династичній періодизації.

Під час написання нашої книжки, ми впіймали себе на думці, що просто вражає, наскільки глибоким було розуміння китайськими правителями важливого значення книжки впродовж всієї історії Китаю – як ви переконаєтесь знаступних сторінок, не зважаючи на те, що Китай засновники нових династій завойовували “на коні”, правили ним вони за допомогою книжки:хоча імператорські бібліотеки за два тисячоліття існування імперії й знищувались кілька десятків разів, але засновники кожної нової історичної епохи/династії знову і знову чи не відразу починали своє правління із указів про збирання втрачених книжкових багатств та відновлення і впорядкування палацових бібліотек.

Ця книжка – результат узагальнення досліджень інших людей, перелік праць яких ви знайдете наприкінці книжки.

І, на нашу думку, для поширення в Україні знань про Китай,Україна потребує саме таких науково-популярних узагальнюючих праць, щоб можна було зацікавити історією та культурою цієї великої країни якнайбільшу кількість читачів.

Навряд чи ми зможемо назвати у передмові імена всіх таких авторів, але хотілося б згадати тих, чиї праці прислужилися нашій книжці найбільше (щодо ідей, фактів чи сюжетів): К.К. Флуг, Л. М. Мєньшиков, В.В. Малявін, І.А. Алімов, Б.Б. Віноґродскій, Ю.К. Щуцкій, Є.О. Торчінов, А.І. Кобзєв, Г.О. Ткачєнко та інші.

При опрацюванні джерел, перелік яких наведено наприкінці книжки, ми час від часу зустрічалися із суперечностями – в датах подій чи роках життя героїв нашої розповіді, щодо певних фактів тощо; і що дивно – час від часу навіть у одних і тих самих авторів щодо того чи іншого факту у їхніх працях різних років.

Ми на власний розсуд брали за основу ту чи іншу версію подій чи їх дату, виходячи з міркувань історичної логіки чи й навіть здорового глузду – щоб не перевантажувати увагу читача зайвими деталями, з огляду на науково-популярний жанр нашої книжки.

Поза сумнівами, що ні за своїми завданнями, ні за своїм обсягом наша книжка не змогла б висвітлити всіх аспектів китайського канонознавства, однак ми переконані, що у цій, першій в Україні книжці на цю тему, ми висвітлили більшість важливих сюжетів цієї захопливої інтелектуальної історії, що часом читається як детектив чи фантастичний роман.

Під час написання книжки нас не полишало відчуття “чудесності” теми про яку ми пишемо – щоразу ми зустрічали підтвердження того, що привабливість книжки як джерела мудрості у Китаї була настільки сильною, що не зважаючи на всі випробування, що випадали на долю китайського народу – війни, неурожаї, повені, епідемії, землетруси тощо, завжди знаходилися люди, для яких книжкова мудрість та бажання залишити її потомкам були важливішими понад усе інше, часто, навіть ціною власного життя!

І це те чого ми, українці, могли б навчитися у китайського народу: книжка це не лише явище культури – це та опора, що підтримує людину на межі цивілізованості та людяності, той феномен, який має пряме відношення до здатності людини змінити дійсність та змінитися самій через тонке духовне зусилля, що пізнається через текст Канону.

Наші переклади (за винятком “Да сюе”) зроблено з російської і вони виконані у контекстуальному ключі – ми розуміли своє завдання так, щоб український читач через знайомство з перекладеними текстами розумів, що це тексти саме китайської культури та водночас – щоб ці тексти звучали як інтелектуально-корисні у контекстах українських культурних реалій.

Тексти не усіх Канонів нам вдалося віднайти, а через обмеження щодо обсягу книжки, більшість текстів представлені репрезентативними фрагментами.

Однак навіть у такому обсязі, впевнений, читачі зможуть уявити собі грандіозність “інтелектуальних риштувань” системи китайських канонів, без знання яких ще з VII ст. не можна було зайняти хоч якусь важливу посаду у системі державної влади Китаю. В той час як справжні знавці Канонів купалися у славі та шані якнайширшого колаосвічених людей китайського суспільства як мудреці, що пізнали позачасову мудрість.

Наша праця, що має систематизований, узагальнюючий та науково-популярний характер, покликана ширити знання про Китай серед українських читачів, перш за вседля того, щоб ця країна із давньою але досі живою та творчою цивілізацією стала більш зрозумілою та близькою українцям – адже цілком можливо, що XXI ст. буде століттям саме Китаю, що знову відновлює свою економічну та політичну могутність.

Сподіваємось також, що через ознаймолення із тим як впродовж століть китайці читали, вивчали та зберігали свої найважливіші тексти – Канони, і українці поступово повернуться до власних традицій шанобливого ставлення до книжки та тексту як засобів просвіти, навчання та виховання, що були вироблені ще у добу українського бароко – у XVII – XVIII ст.ст.

Зрозуміло, що у нашій книжці, що є першою працею узагальненням в Україні на цю тему, можливі фактичні помилки, відповідальність за які, звісно несу я, як автор. Але буду вдячний за доброзичливу критику від уважних читачів, щоб у подальшому їх виправити. Писати авторові можна на електронну адресу: r_moskal@ukr.net.

У добру путь, читачу!
З пошаною, автор.

Роман Москаль
Роман Москаль народився у місті Івано-Франківськ у 1970 р. Після 8-го класу вступив до Самбірського технікуму механізації обліку, який закінчив у 1989 р. Відразу після завершення навчання сов'єцька власть покликала на службу до Сов'єцької Армії, де перебував до 1991 р. Після цього два роки працював на заводі "Позитрон" у 19-му цеху, де познайомився із Кручініним А.С. (1941-2013), який суттєво вплинув на подальший життєвий шлях: 1) зацікавив цивілізацією Китаю; 2) подав ідею стати правником. З 1992 до 1997 рр. навчався у Харкові у НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. За фахом почав працювати з 1994 р. у приватному секторі. З 2002 р. - адвокат. Незалежний дослідник китайської цивілізації. Займаюсь також краєзнавством Рогатинщини (Івано-Франківщина).