НАША ЗОРЯНА ХАТА
Нині головна тема суспільних дебатів, за якої не висловлюється хіба що лінивий, — майбутні президентські вибори. Оскільки «УФО» — часопис абсолютно неполітичний, а думки шанувальників фантастики зазвичай спрямовані або в далеке майбутнє, або загалом в інші світи й реальності, на наших шпальтах таким дебатам не місце. Тим не менш, підсумки 5-річного президентства Віктора Ющенка підбивати вже можна. І потрібно.
Тут варто звернути особливу увагу насамперед на те, що Президент №3 незалежної України (він же наш історичний Президент №4) так і не зумів висунути національну ідею,
яка би згуртувала більшість української нації від Заходу до Сходу, від Півночі до Півдня, підтягнула би діаспору. А як же без загальноприйнятної націдеї займатися державотворенням?! А ніяк!
Що ж робити з цим зовсім не безневинним проколом в духовній сфері?! Знов чекати «дарунків» з верхівки влади? А якщо не дочекаємось?.. Або гірше: якщо на наші голови скинуть «дари данайців»…
Отже, краще давайте висунемо національну ідею самі! Це не дуже складно: вигадувати нічого не потрібно, просто обираємо принцип, зрозумілий будь-якому українцеві — й «танцюємо» від нього! Візьмемо відому приказку: «Моя хата з краю». Що звідси випливає? А от і не вгадали: зовсім не «нічого не знаю»! Аж ніяк! Якщо моя (твоя, його, її…) хата є крайньою, це означає, що будь-яка українська оселя може в будь-який момент стати форпостом для стрибка вперед, у майбутнє. За виглядом будь-якої хати судитимуть про всю Україну. І навіть якщо моя (твоя, його, її…) хата є, швидше, схроном на тимчасово окупованій ворожими силами території — треба бути готовим у відповідний момент вийти зі схрону і відвоювати своє, українське.
То що, хіба «моя хата з краю» — такий вже нікчемний принцип?! Не знаю, хто як, а редакція «УФО» намагається зробити все можливе для того, щоб наша зоряна хатинка дійсно мала достойний вигляд! Тому й розміщуємо на титульній сторінці напис «Найкраща українська фан-
тастика». Сподіваюсь, нам вдається тримати планку. Принаймні поки що…
Приємного читання!