2000
Двотисячники — так називається наймолодше покоління вже зреалізованих українських поетів. 2000 — число для двотисячників знакове хоча б тому, що воно і є їх назвою. Походження цієї назви вельми прозоре — творче становлення покоління припадає на двотисячні роки.
Літературознавці давно сперечаються, чим вимірюється поезія, яка її, так би мовити, вага. Ця антологія — спроба виміряти вагу поезії так само, як і, наприклад, вагу апельсинів, — кілограмами. 2000 кілограмів — це дві тонни. Дві тонни найкращої, найбільш яскравої та оригінальної сучасної поезії. В антології подається реальна вага
тіла кожного з представлених поетів. У сумі вона становить рівно 2000 кілограмів — дві тонни.
Знаковим також є і наклад антології: коли упорядники порахували імовірний попит, з'ясувалося, що на сьогодні існує потреба десь у 2 тисячах примірників.
Очевидно, що поети-чоловіки більше важать для сучукрліту, аніж поети-жінки, хоча й вага і перших і останніх має тенденції до варіативності: врешті — приходимо до результату, за яким один Сергій Осока важить стільки ж, скільки Олеся Мамчич і Катя Бабкіна разом узяті.
Цікаво також, що в обох упорядників антології вага є рівною, що цілком відповідає принципові паритету в такій важливій справі, як упорядкування.
У нашій антології вага є центральною, вона зумовлює і кількість, і якість, і — що найсуттєвіше — є базисом підбору учасників. Вага зараз вирішує усе, так само як і числа. Поезію знову поставлено в чіткі й малозрозумілі рамки, проте — вочевидь — там вона почувається найкомфортніше. Але чи вийде вона з-під гніту поколіннєвого, книжкового і — врешті — вагового формату просто в серця читачів — покаже уже прочитання. Отже — все залежить від вас, бо те, що залежало від нас, — уже всередині.
Слід зазначити, що упорядники втратили по кілька кілограмів своєї ваги в процесі запеклих творчих боїв. Ця антологія — результат сміливих наступів і підступних компромісів, бо кожен з упорядників мав діаметрально протилежні поетичні уподобання. Наприклад, упорядник А виступав категорично за поетів-важковаговиків, кремезних авторів богатирського типу. І якби не упорядник Б, котрий вважав, що тільки тендітні, легкі поети повинні бути представлені в цій антології, то вона зараз мала би принаймні наполовину інше наповнення :)
Упорядники
