Спочатку я народилась, бо без цього ніяк. Тоді якось там вчилась в різних навчальних закладах. Згодом мною почало кидати по світу. Між мандрами я намагалась працювати у мистецьких закладах на батьківщині. Тоді я трохи заспокоїлась й дозволила собі посидіти на одному місці і позайматись безробіттям. Так як на одному місці було дещо нудно, то я й почала писати. А почавши писати подалась у кореспонденти місцевого телебачення, бо треба ж за щось жити врешті-решт. У проміжках між усіма цими дещо броунівськими процесами я сподобилась народити двох дітей, яких важаю найважливішим у житті.