Колонка редактора
Серйозна «несерйозність»
В Рунеті натрапив нещодавно на цікавий диспут, учасники якого обговорювали творчість братів А. і Б.Стругацьких. Тема дискусії, навіяна 75-річним ювілеєм Бориса Натановича (у квітні ц.р.), відверто спантеличувала: а чи є доробок видатних радянських фантастів… власне фантастикою?! Частина форумчан щиро вважала, що все це — або не зовсім фантастика, або загалом не фантастика, а просто хороша література. Йшлося, ясна річ, про період 60-70-х років, а не про пізні твори на кшталт «Жидів міста Пітера», де у фіналі загадковий персонаж з лампочкою на лобі
виявляється стовідсотковою людиною з плоті та крові, геть переляканою і неадекватною піковій ситуації.
Що тут скажеш?! Вірно підмічено: «Умом Россию не понять». Мимоволі дякуватимеш екс-президентові Кучмі за інше тонке зауваження, що Україна — не Росія… читацькі кола якої «виборюють» право братів Стругацьких вважатися «нормальними» літераторами, а не якимись там фантастами!!! Бо шкода тих, для яких поняття «фантаст» і досі є ганебним тавром, від якого улюблених авторів треба врятувати за будь-яку ціну.
Хоча вилікуватися (інакше не скажеш!) від подібних поглядів дуже просто. Фендом завжди мав власну систему конкурсів і преміювання — Hugo та Nebula, «равлики» та кадуцеї тощо. В той же час, як сказано в одному з творів братів Стругацьких, нобелівка — це все ж таки нобелівка… І от вже другий рік поспіль Нобелівську премію з літератури отримує письменник, причетний до фантастики — торік віншували Доріс Лессінг, нині цієї честі удостоївся Жан-Марі Гюстав Леклезіо.
Можливо, експерти Нобелівського комітету збожеволіли або все наше буття перевернулося догори дригом?! Можливо. Хоча, швидше, цивілізований світ на наших очах просто відкидає застарілі стереотипи. Тоді як нецивілізований досі дискутує, чи є фантастика — фантастикою…
Сподіваюся, нинішнє число «УФО» допоможе долікувати застарілі комплекси.
Приємного читання!..
